Рід іменників, іменники спільного роду
Рід — не змінювана, а постійна граматична ознака іменника.
• Більшість іменників належать до одного з трьох родів (чоловічого, жіночого або середнього): дуб (мій/він ч. р.), парта (моя/вона ж. р.), зерно (моє/воно с. р.).
• Деякі іменники мають паралельні форми роду: абрикос — абрикоса, жираф — жирафа, зал — зала, птах — птаха, сусід — сусіда та ін.
• Іменники спільного роду належать до двох родів (мають закінчення -а або -о й позначають особу за її характерною дією чи рисами поведінки): забіяка (і він, і вона) — ч. р. і ж. р., базікало (і він, і воно) — ч. р. і с. р., чванько (і він, і воно) — ч. р. і с. р., базікало (і він, і воно) — ч. р. і с. р., агакало (і він, і воно) — ч. р. і с. р. тощо.
ВИЗНАЧАЄМО РІД ІМЕННИКА
• Рід іменника визначаємо в однині (іменник у непрямому відмінку приводимо до форми називного відмінка): день (мій, він, ч. р.); цукеркою — цукерка (моя, вона, ж. р.); зерно (моє, воно, с. р.).
• В іменниках, які вживаємо тільки в множині, рід не визначаємо: ворота, джинси, ножиці, Чернівці.
• Щоб визначити рід іменника, ужитого у формі множини, треба утворити форму називного відмінка однини: дні — день (мій, він, ч. р.); цукерки — цукерка (моя, вона, ж. р.); зе́рна — зерно (моє, воно, с. р.).
• Рід іменників спільного роду визначаємо в реченні за формою прикметника, займенника або дієслова: базікало (ж. р.) сказала; той базікало (ч. р.); страшне базікало (с. р.).
За допомогою роду можна визначати стать і вік
• У багатьох назвах людей і тварин за допомогою роду можна розрізнити стать: чоловік — жінка, продавець — продавчиня, півень — курка, бик — корова, козел — коза, шпак — шпачиха, вовк — вовчиця.
• У назвах людей і тварин за допомогою роду іноді можна розрізнити вік: киця — котеня, коза — козеня.
• У назвах деяких тварин розрізнення статі немає: окунь, синиця, черепаха, орангутанг.