Складні слова, правопис складних і складноскорочених слів

Складне слово — це слово, що має два або більше коренів.

СКЛАДНІ СЛОВА ПИШЕМО РАЗОМ

• Складні іменники зі сполучними голосними звуками [о], [е] (на письмі передаємо буквами о, е, є):

лісосмуга, тепловоз, водолаз, волелюбний, життєрадісний

• Складні слова з першою части­ною — числівником:

десятиліття, двадцятиріччя, семиповерховий, АЛЕ: 20-ліття, 20-річчя, 7-поверховий.

• Складні слова з першою частиною іншомовного походження агро-, веб-, гідро-, теле-, уль­тра- (зазвичай такі компоненти не вживаємо як самостійні слова):

агробізнес, вебсайт, гідромасаж, телеведуча, ультразвук

• Перед приголосним звуком пишемо іншомовну частину боди- (бодибілдинг), перед голосним —  боді (бодіарт).

• Слова з першою іншомовною частиною, що означає кіль­кісний вияв чого-небудь (вищий від звичайного, дуже високий, слабкий, швидкий та ін): бліц-, гіпер-, екстра-, максі-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш:

бліцконтроль, гіперактивний, екстраклас, максіспідниця, мікрометр, мінітвір, мультиплікатор, нанотехнології, полівітаміни, топмодель, ультразвук, флешінтерв'ю

• Складні прикметники із залежни­ми частинами (від однієї з них до іншої можна поставити питання):

південна (яка?) Україна → пів­денноукраїнський, падає (що?) листя → листопад, падолист чорна (яка?) брова → чорнобровий

• Назви рослин, у яких перша частина — дієслово в нака­зовій формі:

горицвіт, перекотиполе

СКЛАДНІ СЛОВА ПИШЕМО ЧЕРЕЗ ДЕФІС

• Складні слова з незалежними части­нами (між ними можна поставити і):

синьо-жовтий, історико-філологічний, м'ясо-молочний, школа-інтернат

• Складні слова, що поєднують анто­німи, синоніми, спільнокореневі та повторювані слова:

більш-менш, гидко-бридко, білий-білий, АЛЕ: кінець кінцем, одним одна

• Складні іменники, що поєднують близькі за значенням слова, які передають єдине поняття:

хліб-сіль (їжа), батько-мати (батьки)

• Складні імена казкових персона­жів:

Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка, Вовчик-Братик

• Складні слова з першою іншомов­ною частиною, що визначає певну прикмету предмета, названого дру­гою частиною (обидві частини мож­на вживати як самостійні слова):

дизель-мотор, допінг-контроль, піар-кампанія, фітнес-клуб

• Назви деяких рослин:

євшан-зілля, мати-й-мачуха, сон-трава, розрив-трава

Різновидом складних слів є складноскорочені слова та абревіатури.

НАПИСАННЯ СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ

• Складноскорочені слова утворюємо частковим скороченням слів чи основ і пишемо разом і з малої літери:

юний натураліст → юннат; професійна спілка → профспілка; медична сестра → медсестра; організаційний відділ → оргвідділ

• Абревіатури утворюємо з ініціальних (початкових) букв і записуємо великими літерами й без крапок після них:

зовнішнє незалежне оцінювання → ЗНО, станція технічного обслуговування → СТО, Сполучені Штати Америки → США

Складні слова, написання букв о, е, є при складанні основ 

Частини складних слів можуть бути поєднані за допомогою сполучних голосних [о] та [е]. На письмі ці звуки позначаємо буквами о, е, є.

• Сполучний голосний [о] — буква о:

Прикметник + основа.	жовтий + рот → жовторотий синій + крило → синьокрилий чорний + брова → чорноброва
Якщо основа прикметника закінчується на м'який приголосний, то перед сполучним голосним о пишемо м'який знак.	давній, Греція → давньогрецький синій, око → синьоокий
Іменник або займенник з основою на твердий приголос­ний + основа	ліс + степ → лісостеп, сам + ходити → самохід тепло́ + ходити → теплохід

• Сполучний голосний [е] — буква е.

іменник або займенник з основою на м'який приголос­ний + основа

вугілля + видобуток → вуглевидобу­ток, воля + любити → волелюбний

• Сполучний голосний [е] — буква є.

іменник або займенник з основою на й + основа	край + знати → краєзнавчий, свій + час → своєчасний
після подвоєних літер, що позначають м'який подовжений приголосний	сміття, звалище → сміттєзвалище, життя, радість → життєрадісний, життя, писати → життєпис

Треба запам'ятати написання слів: дружелюбний, овочесховище; костоправ, повітрозабірник, свиноматка, свинопас.

Написання слів із ПІВ

• Пишемо окремо числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником у формі родового відмінка пишемо окремо:

пів острова, пів Києва, пів яблука

• Пишемо разом, якщо пів із наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо ра­зом:

півострів, півколо