Фразеологія, фразеологізми, джерела українських фразеологізмів
Фразеологія — розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови.
Фразеологізми — стійкі сполуки слів.
Вони емоційні, влучні й дотепні, проте їх не потрібно сприймати буквально.
|
Як кіт наплакав — мало. Як собаці п'ята нога — зайвий. Пекти раків — червоніти. |
Хоч у висловах згадано тварин, проте про них не йдеться, адже лексичне значення фразеологізмів стосується людей, мовиться про стан, поведінку, риси характеру тощо.
Значенням фразеологізмів відповідає
• частіше одному слову:
|
пекти раків — ніяковіти за царя Гороха — давно яблуку ніде впасти — велелюдно |
• рідше словосполученню:
|
яблуку ніде впасти — дуже тісно; бачити смаленого вовка — потрапляти в небезпечні ситуації, бути досвідченим; віддати пальму першості — визнати чиюсь перевагу; годувати жданиками — марно обіцяти |
У фразеологізмах не можна вилучати чи заміняти якесь слово, тому їх і характеризують як стійкі сполуки слів.
|
Порівняйте: ховати голову в пісок і ховати руки в пісок. Перший вислів фразеологічного типу (вдавати, ніби немає небезпеки), а другий — звичайне словосполучення, яке сприймаємо буквально (занурювати руки в пісок). |
Фразеологізми можуть утворювати антонімічні пари
|
як кішка із собакою (ворогувати) — водою не розлити (дружно жити). як кішка із собакою (ворогувати) — душа в душу (жити дружно) як кіт наплакав (дуже мало) — хоч греблю гати (дуже багато) гнути спину (працювати) — бити байдики (ледарювати) |
Фразеологізми можуть утворювати синонімічні ряди
|
Байдики бити (нічого не робити, ледарювати), коровам хвости крутити, горобців лічити, пальцем не ворухнути, за холодну воду не братися, ловити ґав, витрішки продавати. За тридев'ять земель (далеко) — на краю світу, у тридев'ятому царстві, де Макар телят пасе, де козам роги правлять. Кури не клюють (багато) — аж кишить, як маку, ні проїхати ні пройти, хоч греблю гати, на воловій шкурі не списати. Мати голову на плечах (розумний) — світла голова, не в тім'я битий, зірки з неба хапає, має лій у голові. |
Фразеологізм є одним членом речення
• Підметом.
|
Біла ворона — людина, яка різко виокремлюється серед інших своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом.
|
• Присудком.
|
Вартовий забив тривогу . Буде бій.
|
• Обставиною.
|
Гостро пахло дощем, хоч, може, він випав за тридев'ять земель .
|
• Додатком.
|
Увесь день мотався, легку копійку , здобував.
|
Значення фразеологізмів можна з'ясувати за фразеологічним словником.
Зауваження. Не перекладайте фразеологізми з інших мов, а використовуйте власне українські.
|
Коли йдеться про звільнення водойм від криги, замість фразеологізму–покручу лід зрушився (невдалий переклад рос. лед тронулся) є фразеологізм крига скресла, що вживають у прямому й переносному значенні. |
|
Нерідко використовують фразеологізм із вогню та в полум'я (тобто з однієї скрути в іншу). Звичайно, це цілком український зворот, спільний із російським. Але, крім нього, маємо й інший, суто наш: з дощу та під ринву, який чомусь забувають. |
|
Коли йдеться про те, що люди не дістали того, на що розраховували, становище не можна характеризувати, як пішли, не солоно сьорбнувши (рос. не солоно хлебавши), натомість є український вислів: спіймати (дістати, схопити, скуштувати) облизня. |
Джерела українських фразеологізмів:
• жива народна мова:
|
дати гарбуза, піймати облизня |
• мова представників різних професій:
|
на відмінно (з мови вчителів); білими нитками шито (з мови кравців); як по нотах (з мови музикантів) |
• антична міфологія:
|
дамоклів меч, прокрустове ложе, золоте руно |
• Біблія:
|
нести свій хрест, блудний син, земля обітована |
• художня література:
|
гидке каченя (із твору Г. Х. Андерсена) послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (із твору Л. Глібова) |