Обставина

ОБСТАВИНА — це другорядний член речення, що вказує на спосіб дії, місце, час, причину, мету й відповідає на питання як? яким чином? де? куди? звідки? коли? доки? з якої причини? з якою метою?

Обставину підкреслюють штрихпунктиром (                 ).

Щойно  я бачив Бровка.

Він стояв біля зупинки . 

І кудись  побіг.

Напевно, Бровко помчав у парк . 

Обставина найчастіше виражена:

• прислівником (щойно, кудись);

• іменником у не­прямому відмінку з прийменником (біля зупинки, у парк).  

Вставне слово (напевно) не є членом речення.

Обставина залежить від присудка, тобто від присудка ставимо питання до обставини:

бачив (коли?) щойно;

стояв (де?) біля зупинки;

побіг (куди?) кудись;

помчав (куди?) у парк.

Зверніть увагу!  

Прийменник не може бути членом речення, бо він є службовою части­ною мови. Коли прийменник входить до складу другорядного члена речення, тоді його треба підкреслювати разом із самостійним словом. 

Загальна схема членів речення