ВСТАВНІ СЛОВА виражають ставлення мовця до сказаного.
У ролі вставних слів можуть виступати і окремі слова, і сполучення слів.
Ставлення мовця виражає:
• впевненість/невпевненість: може, мабуть, очевидно, здається, звісно, без сумніву;
• емоційну оцінку: на жаль, як на зло, на лихо, на щастя, на радість;
• джерело інформації: кажуть, по-моєму, вважаю, бачу, на думку…, на мою думку;
• привернення уваги: до речі, уявіть собі, не повірите, знаєш;
• зв'язок між думками: по-перше, по-друге, наприклад, отже.
На письмі вставні слова відокремлюємо комами.
Кажуть, мудрість приходить з роками. Може, серце моє розтривожили чари весняні. До речі, у моїй родині завжди шанували народні традиції. Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. |
Перевірка вставного слова: речення зберігає зміст, коли викинути вставні слова.
На щастя, пригода мала гарний кінець. На щастя – вставне слово. Хлібом зустрічають молодих на щастя, на долю. На щастя – другорядний член речення. |
Вставні слова не бувають членами речення.