СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ складається щонайменше з двох самостійних слів, одне з яких головне, а друге — залежне:
ходжу (як?) швидко; росте (де?) на городі. |
Відмінність словосполучення від слова і речення
• Словосполучення, на відміну від слова, дає більше інформації про предмет, ознаку, дію чи явище.
• На відміну від речення, словосполучення не виражає закінченої думки.
НЕ ВІДНОСЯТЬ до словосполучень:
• підмет із присудком (головні члени речення):
я прокидаюся, світить сонце |
• рівноправні слова:
день і ніч, малина й полуниця |
• стійкі сполуки слів (фразеологізми):
де Макар телят пасе (далеко), дірка від бублика (нічого) і накивати п'ятами (утекти) |
Фразеологізми зазвичай можна замінити одним словом, їх не вважають словосполученнями.
• самостійне слово зі службовим:
за столом, перед школою, не дочитав |
Самостійними словами є іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова (їх похідні дієприкметники і дієприслівники) та прислівники. До службових слів відносимо прийменник, сполучник і частку.
Схема словосполучення
Словосполучення складається щонайменше з двох самостійних слів, одне з яких головне, а друге — залежне. Від головного до залежного слова завжди можна поставити питання.
Золоте <——яке?—— зерноХ Головне слово у словосполученні зверху позначаємо хрестиком (х). Проводимо напрямлену стрілку від головного слова до залежного. Зверху над стрілкою пишемо питання. |
Поширене словосполучення має більше двох самостійних слів:
збивати свіжі вершки, набір апетитних тістечок |