Милозвучність української мови:
• розміщення приголосних і голосних послідовно;
• спрощення приголосних;
• чергування прийменників у-в, і-й, префікси з- (зі-), роз- (розі-) тощо.
• у милозвучних словах багато голосних звуків.
Мелодійно звучать слова, у яких немає незручних для вимови приголосних звуків.
Порівняйте: полонина, лелека, мелодія і спектр, скотч, птеродактиль. |
Багатство української мови виявляється:
• у великій кількості синонімів:
лелека — боцюн, чорногуз, бусел, гайстер, бузько та ін.; |
• у різноманітті фразеологізмів:
далеко — куди ворон і кісток не занесе, де Макар телят пасе, за тридев’ять земель, у чорта на болоті, на краю світу. |
• у різноманітності суфіксів і префіксів:
кіт, котик, котичок, котяра, котюга; заїхати, під’їхати, в’їхати, переїхати, поїхати. |
• у чіткості й гнучкості граматики:
друг, друга, другові, другом, друже. |
Українською мовою можна:
• передати найтонші відчуття: зворушити до щему в серці, забриніло в душі;
• написати красиву поезію: не дивися так привітно, яблуневоцвітно…;
• створити наукову працю: інфінітив може виконувати будь-яку синтаксичну функцію;
• скласти документ: прошу надати мені планову відпустку згідно з раніше затвердженим графіком… та ін.