АНТОНІМИ — це слова з протилежним лексичним значенням.
Антоніми утворюють антонімічні пари.
День — ніч, солодкий — кислий, заходити — виходити, угорі — унизу. |
Багатозначні слова вступають в антонімічні відношення окремими своїми значеннями.
Тихий — гучний (голос); тиха — вітряна (погода); тихе — розбурхане (море); тихе — неспокійне (життя). |
Антоніми є словами тієї самої частини мови.
День — ніч (іменники), теплий — холодний (прикметники), говорити — мовчати (дієслова), сьогодні — завтра (прислівники). |
Вони можуть розрізнятися лише префіксом.
Надія — безнадія (іменники), схід — захід (іменники), відкрити — закрити (дієслова). |
Також у антонімічні відношення можуть вступати фразеологізми.
Далеко — під носом (близько), працювати — бити байдики (ледарювати), смеркає — на світ благословляється (світає). |
Антоніми використовують у фольклорі та в художній літературі.
Значення антонімів:
• увиразнюють мовлення, розрізняють поняття;
• висловлюють протилежні думки.