Дощ полив, і день такий полив’яний.

Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок старесенький, кропив’яний

блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.

Мокрі ниви і порожній шлях...

Ген корів розсипана квасолька

Доганяє хмари у полях.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє:

"Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе орда візьме!"
"Мене, мамо, мене орда знає –
В чистім полі обминає".

Ой у степу криниченька,
З неї вода протікає. (2)
Гей, там чумак сиві воли пасе
Та з криниці напуває.

Воли ревуть, води не п'ють.
Бо в Крим доріженьку чують. (2)
Ой Бог знає, та Бог і відає.
Де чумаченьки ночують.

Стоїть явір над водою,
В воду похилився;
На козака пригодонька:
Козак зажурився.

Не хилися, явороньку,
Ще ти зелененький!
Не журися, козаченьку,
Ще ти молоденький!

Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою,
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Козаки йдуть.

Кожна людина після народження починає пізнавати навколишній світ, потім навчається в школі. Й ось, не встигає вона змигнути оком, коли потрібно визначитись зі своїм шляхом у житті. Вибір дійсно непростий. Насамперед потрібно обрати ціль, в якому напрямку рухатись далі, яку професію обрати. «Ціль людського життя в самовираженні» - так казав всесвітньовідомий письменник Оскар Вайльд. Серед нас є ті, хто змалечку знає ким хоче стати в майбутньому та наполегливо крокує до своєї цілі.

Якщо хтось запитає мене "Що таке Батьківщина?" Я відповім - це те місце, де я народився, де живуть мої рідні та друзі. Щоранку, я відкриваю очі та бачу крізь вікно ласкаві промені сонця, гілочки дерев весною, рясно вкриті квітами, літом зеленими листочками, а восени розмальованими жовтими й червоними барвами. А взимку все вкрите білим пухнастим снігом. Це все вона – моя Батьківщина Україна, моя земля.

Ой ну, люлі, дитя, спать!
Пішла мати жито жать
Та й вижала три квітки:
Що первую сонливу,
А другую дрімливу,
А третюю щасливу.

Ой весна, весна — днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усякая пашниця.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,

Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:

Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
(Приспів повторюється після кожного рядка.)