Тарас Шевченко – За сонцем хмаронька пливе…

За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває

Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину

Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море

І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою

Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.