Вправа 308
І. Рідна мова
Народилась я в Україні, де річки й світанки сині-сині. Змалку вчила мене моя мати мову й рідне слово шанувати. Моя рідна україніка мово, я люблю твоє співуче слово.
Я без цього, наче без родини, бо я донька рідної Вкраїни. Серце моє квітне як в обнові, коли чую українське слово.
А воно, як птах, небес сягає, краще мови рідної немає.
О. Довгоп'ят
III. Бути донькою свого рідного народу — велика честь.
Вправа 311
Вихователька — виховательці — виховательчин.
Тетянка — Тетянці — Тетянчин.
Яблунька — яблуньці — яблуньчин.
Рибалка — рибалці — рибалчин.
Матінка — матінці — матінчин.
Донька — доньці — доньчин.
Вправа 312
Зменшення, промінчик, камінчик, неньчин, закінчувати, доньчин, бриньчання, гонщик.
Вправа 313
1. Снігу меншає, чорними латами криється земля
(У. Самчук).
2. Степ та воля — козацька доля
(Нар. творчість).
3. Зліва, при мокрій долинці, кінчались жита і починалася лука
(М. Коцюбинський).
4. Із ледве чутним щебетанням низенько ластівка летить
(М. Рильський).
5. О материнське слово, рідні очі, мені ви ніжність і любов вливали
(В. Грінчак).
Вправа 314
Дібровоньці, едельвейс, снігуроньці, няньчити; аргентинський, хатинці, Оленчин, ремінчик, освітній, лікар.
Ріки: Десна, Хорол.
Вправа 316
1. Танцювальний. (4)
2. Яснісінький. (6)
3. Схвильованість. (4)
Вправа 317
I. Сядьмо, ковальський, велетенський, височенько, вишенька, у скриньці, на сторінці, боїться, низький, няньчити, пісня, танцювати, різьблення, камінчик. бринчить, меншенький, малесенький, надсилається, донецький, Васьчин, учительчин, хлібопіч, тьмяний.
II. [веле,тен,с,кий], [п’їс’н’а]