Вправа 239
Зупинись мить, або Одна година мого життя
Мить тріумфу
Місяць тому ваш класний керівник запропонував нам узяти участь у підготовці проекту «Наші славні земляки». Ми спочатку здивувалися — які в нас тут герої? А коли почали працювати, здивувалися ще більше — скільки навколо нас видатних людей було і є!
Спочатку ми об’єдналися в групи. Одні пішли в бібліотеку за матеріалами, інші — до краєзнавчого музею. Хтось узявся малювати газету, хтось — робити фотографи. А я пообіцяв зробити відеопрезентацію проекту. Довго довелося посидіти, щоб якнайкраще розмістити все, підібрати ілюстрації, відповідну музику. Довелося залучати своїх рідних — тата, старшу сестру та тітку.
І ось настав цей день. Я вивчив усі свої слова, але дуже хвилювався. Чи не зіб’юся, чи техніка не підведе. Адже на класній годині будуть гості — ветерани війни та праці, місцевий поет, прабабуся однієї нашої учениці — мати-героїня.
Продзвенів дзвінок. Ми вже за столами, святкові, схвильовані. Класний керівник говорить вступне слово-привітання й запрошує мене до мультимедійної дошки. А в мене ноги підгинаються, руки дрижать, язик не слухається. От, думаю, осоромлюся зараз. Поглянув навкруги — а всі так доброзичливо, підбадьорливо на мене дивляться.
Почав я бадьоро, захопився розповіддю, показую все, що знайшли мої товариші, навіть про хвилювання забув. І ось раптом — клац! Вимкнулося світло. У мене все так і похололо всередині. Що робити? Думав-ду-мав, схопив ноутбук, від’єднав від мережі, налаштував (адже він може працювати й на батарейках) і провів презентацію до кінця, тримаючи
його в руках. Отямився тільки тоді, коли всі дружно зааплодували. Ось вона, моя мить тріумфу! Я впорався із завданням і знайшов вихід зі скрутної ситуації!
План
1. Пропозиція класного керівника.
2. Робота над проектом.
3. На класній годині.
4. Неприємна ситуація.
5. Вихід знайдено!